Як визначити що це осика?
Якщо ви, прогулюючись парком або лісом, звернули увагу на легкий шелест листя, ймовірно, поруч стоїть осика. Але як точно визначити, що перед вами саме цей пухнастий велетень, а не інше дерево? Відповідь проста: потрібно знати декілька характерних ознак цього дерева.
Осика, перш за все, впізнається за своїм листям, яке дрібно дрижить навіть при слабкому вітрі. Це відбувається через особливу будову черешка, що дозволяє листю реагувати на найменший подих вітру. Але це ще не все!
Виділяючі ознаки осики
Осика належить до сімейства вербових, і зазвичай досягає висоти від 20 до 30 метрів. Її крона на перший погляд може здатися асиметричною і не так густо заповнена, як у багатьох інших дерев. Але це лише підкреслює її унікальність.
- Кора: Сірого або зеленуватого відтінку, з віком може стати грубішою і темнішою.
- Листя: Широке, округле з зубчастими краями, які легко розхитуються на вітрі.
- Плоди: Маленькі коробочки, які розриваються, випускаючи безліч насіння.
Місцеві назви та сленг
У деяких регіонах осику називають “пиякоріст” через її здатність швидко відновлюватися і виростати навіть після рубки. І хоча таке ім’я може збити з пантелику, все ж варто пам’ятати, що це стосується саме осики.
Чим ще примітна осика?
Крім своєї природної краси, осика є важливим деревом для екосистеми, вона служить середовищем проживання для багатьох птахів та комах. Її деревина легка і міцна, широко використовується в целюлозно-паперовій промисловості.
Ще одна незаперечно цікава особливість — її здатність до «жирандолу». Іншими словами, осика має феноменальний здатність до розмноження завдяки діткам — підрослим деревцям, що з’являються довкола головного стовбура.
Адже хто не захоче мати такий практичний та красивий ландшафтний дизайн на власному подвір’ї?
Висновок
Отже, як бачимо, визначити осику не так вже і складно. Щоб безпомилково відмітити її серед інших дерев, досить звернувати увагу на її унікальне листя та особливу кору. А її захоплюючий шелест підказує, що ви обрали саме те дерево.
Майже завжди можна зробити невеличку зупинку, щоб послухати музику вітру, який танцює крізь осикове листя. І, можливо, саме в цей момент ви зрозумієте, чому це дерево таке особливе.
